Кондуктивна педагогіка
Вперше методику кондуктивної педагогіки почали застосовувати в Будапешті, її розробив професор Андраш Петьо, тому її інша назва - система Петьо. В 1945 р. А.Петьо заснував у Будапешті Центр для людей з порушеннями моторики, відомий сьогодні як Інститут Петьо. Кондуктивна педагогіка - це ефективна методика навчання дітей з множинними проявами неповносправності, зокрема дітей з дитячим церебральним паралічем. Сьогодні цей метод широко використовується в Великобританії, Бельгії, Ізраїлі, Голландії, Японії, Німеччині, Канаді, Норвегії, Польщі, Україні.
Кондуктивна педагогіка - система інтенсивної реабілітації осіб з порушенням моторики, яка охоплює всі аспекти розвитку: фізичний, комунікативний, мовний, емоційний, освітній, побутовий.
Кондуктор повинен діяти як психолог, педагог, кінезіотерапевт, заняттєвий терапевт, повинен розуміти проблеми дитини як медик. Тобто це висококваліфікований спеціаліст, котрий шукає шляхи заохочення, мотивації діяльності дитини, щоб виявити її можливості, змінити ставлення до життя і свого місця в ньому. Завдання кондуктивної педагогіки - покращити рухові функції і збільшити незалежність у повсякденному житті.
Традиційні підходи до спеціальної педагогіки, на жаль, в основному передбачають пасивність дитини. Метод кондуктивної педагогіки вимагає активної участі дитини в подоланні своєї неповносправності, правильно поставлена мета дає дитині належну мотивацію до занять, підносить самооцінку. Інтенсивність даної методики передбачає безперервну участь дитини в різних видах діяльності, кожен етап розвитку підсилюється і підтримується педагогом, дітей навчають думати і діяти в різних ситуаціях.
Кондуктивна педагогіка розглядає дитину в сукупності з її оточенням, учні працюють в групах, до кожної дитини застосовується індивідуальний підхід, процес навчання і реабілітації є нероздільним. Цей процес є приємний, емоційний, в формі гри, тому цікавий для дітей, щоденність і ритмічність допомагає виробленню почуття обов'язку, соціальна взаємодія сприяє розвитку дитячих здібностей, творенню особистості.
Важливе завдання в системі кондуктивної педагогіки - розвиток рухів. Причиною вторинного порушення моторики часто є відсутність досвіду внаслідок відсутності рухів. Позитивне ставлення до виконання рухових вправ і бажання досягти успіху в них посилює стимуляцію головного мозку, що в свою чергу уможливлює контроль мозку над виконанням руху, полегшує завдання формування правильних стереотипів руху. Таким чином рухове обмеження дитини долається і з біологічного, і з педагогічного боку.
При проведенні рухових вправ використовується спеціально розроблене для цієї методики меблеве обладнання: драбинки, боксики, столи, виготовлені з окремих дерев'яних заокруглених лакованих планок. Виконуючи вправи, дитина вчиться правильному захвату планки, лежачи на столі, вчиться витягати руки, що зменшує спазм згиначів, підтягуватися і просуватися вперед, перевертатися, лежачи на животі і на спині. Дитина навчається сидіти правильно, зберігаючи рівновагу, для цього використовуються драбинки: дитина широко розставленими руками тримається за драбинку, поставлену на віддалі витягнутої руки. Поступово, з використанням драбинки, дитина вчиться вставати, з допомогою спеціального крісла зі спинкою-драбинкою вчиться робити перші кроки, можливо, з використанням спеціального взуття.
Всі кроки і вправи виконуються для того, щоб у голові дитини мета дії і її реалізація сформувались як єдиний чіткий образ, причому ці образи будуються в мозку дитини крок за кроком, де кожен попередній є базою для виконання наступного. Кондуктор впливає і на здатність дитини до співпраці з іншими дітьми, і кожне досягнення в навчанні - це теж лише підготовка до наступної діяльності. Успіх залежить від того, як кондуктор поєднає мотивацію діяльності дитини зі створенням умов, необхідних для подолання труднощів дитини.
За переконанням послідовників професора Петьо кондуктивна педагогіка - це не система педагогіки, це система життя, інтенсивної взаємодії між кондуктором (матір'ю, близькими людьми) і дитиною, в якій значна роль відведена мотивації для подолання неповносправності.
|
